Схема планування території регіону

Схема планування території рівненської області




463.48 Kb.
НазваСхема планування схема планування території регіону рівненської області
Сторінка1/3
Дата конвертації08.03.2013
Розмір463.48 Kb.
ТипДокументы

  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ,

БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО – КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ДП УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ МІСТ “ДІПРОМІСТО” ІМЕНІ Ю.М.

БІЛОКОНЯ



СХЕМА ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КИЇВ- 2011

СХЕМА ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ схема планування території регіону ОБЛАСТІ


Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», схема планування території схема планування території регіону регіональному рівні – планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.



У схемах планування територій на регіональному рівні визначаються заходи реалізації державної політики та враховуються державні інтереси під час планування цих територій, їх історичні, економічні, екологічні, географічні і демографічні особливості, етнічні та культурні традиції.

Схема планування території Рівненської області виконана Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» згідно договору № 124 - 01- 2008 від 08.09.2008 р.

Схема планування території розроблялася у два етапи. На першому етапі (концепція розвитку), розробленому УДНДІПМ «Діпромісто» у 2005 році, було вирішено ряд конкретних завдань:


  • здійснено схема планування території регіону сучасного стану з виявленням диспропорцій розвитку адміністративних районів та визначенням головних проблемних вузлів;

  • визначені основні соціально-економічні пріоритети розвитку області і критерії її функціонування в умовах ринкової економіки;

  • концептуально визначено планувальну структуру, здійснено планувальне районування та визначені території пріоритетного інвестування в ув’язці з існуючою транспортно-інженерною інфраструктурою, екологічною ситуацією, ресурсним потенціалом;

Метою другого етапу схеми планування є визначення стратегії розвитку Рівненської області та шляхів її реалізації, а також:

  • врахування та конкретизація рішень Генеральної схеми планування території України у сфері вдосконалення системи розселення; визначення територій, розвиток яких потребує державної підтримки; розвиток національної екологічної мережі, інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури та історико-культурної спадщини;

  • врахування загальнодержавних та регіональних інтересів, транспортно-комунікаційних коридорів, зон із спеціальним режимом використання;

  • розробка раціональної планувальної організації території регіону в частині: забезпечення оптимальних умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, охорони навколишнього середовища, збереження пам´яток культури, захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, створення транспортної та інженерної інфраструктури.

Рівненська область (центр області – місто Рівне) розташована на північному заході України в межах Західно-Поліського регіону.

Область межує на сході з Житомирською, на південному сході – з Хмельницькою, на півдні – з Тернопільською, на південному заході – з Львівською, на заході – з Волинською областями України, на півночі та північному сході проходить частина державного кордону з Білорусією (Брестська схема планування території регіону Гомельська області). Площа території області схема планування території регіону 20,1 тис.км2 (3,3 % території України).

Область має високий показник сукупного індексу транспортно-географічної зручності.

схема планування території регіону

Відстань між Києвом та Рівне становить 320 км. Через Рівненщину проходять автодороги державного значення: Київ-Чоп (М-06) І-ІІІ технічна категорія;Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) (М-07) ІІ-ІІІ технічна категорія;Доманове (на Брест)-Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) (М-19) ІІ технічна категорія,Устилуг-Луцьк-Рівне (Н-22) І-ІІ технічна категорія, Городище-Рівне-Старокостянтинів (Р-05) ІІ-ІІІ технічна категорія;Острог-Кременець-Почаїв-Радивилів (Р-26) ІІІ-ІV технічна категорія.

Концентруючись у Рівненському залізничному вузлі, область перетинають навантажені залізничні магістралі: Львів – Здолбунів – Шепетівка, Ківерці –Рівне- Здолбунів, Рівне-Сарни-Удрицьк.



Через територію Рівненської області проходять мережі магістральних газо- нафто- нафтопродуктопроводів. Магістральні газопроводи - “Коростень-Рокитне”, “Турійськ-Луцьк-Рівне”, “Кам'янка-Бузька-Рівне 1,2” та відгалуження від них, дві схема планування території регіону магістральних нафтопроводів схема планування території регіону загальною протяжністю 124,5 км, нафтопродуктопровід довжиною 177,0 км.

Відповідно до Закону України ”Про Генеральну схему планування території України”, Рівненська область входить до складу Львівської міжобласної системи розселення, другою за площею після Київської.

До складу Львівської системи розселення входять 6 областей, а саме: Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська та Чернівецька області. В межах області формується 2 міжрайонні системи розселення - Рівненська (м. Рівне) та Сарненська (м. Сарни).

Передумовами або сильними сторонами розвитку області є:


  • транскордонне розташування області в безпосередньому схема планування території регіону з Білорусією;

  • зручне транспортно-географічне положення на перетині діючих та перспективних залізничних і автомобільних міжнародних шляхів: Крітський №3, Крітський №5Європа-Азія, Балтійське море - Чорне схема планування території регіону ;

  • значний природно-ресурсний (2,0% природно-ресурсного потенціалу України) та історико- культурний потенціал.

Натомість слабкими сторонами регіону є:

  • значна природно-техногенна небезпека у складі радіаційного забруднення, прояву природно-геологічніх явищ: затоплення, підтоплення та карстонебезпека;

  • низький рівень життя та низький рівень соціальної забезпеченості населення;

  • наявність значного відсотку непродуктивних угідь в Полісьській зоні та висока розчленованість угідь з родючими ґрунтами в Лісостеповій зоні, що негативно впливає на можливість ведення високорентабельного сільського господарства;

  • відносно низький (в порівнянні з областями центральної та південної України) рівень забезпеченості сільськогосподарськими угіддями в розрахунку на одного мешканця.


Існуючий стан

За чисельністю наявного населення Рівненська область займає дев’ятнадцяте місце в Схема планування території регіону.

На 1 січня 2008 року воно становило 1152,0 тис. чол. (2,5 % населення України).

Рівненська область характеризується суттєвими відмінностями у віковій структурі населення від вікової структури всього населення України, а саме - частка населення працездатного віку була порівняно нижча (56,7%) середньо українського показника (58,0%). При цьому питома вага осіб старше працездатного населення була нижчою, а молодших – вищою.

Порівняння вікових структур міського і сільського населення області свідчить про потужну міграцію з сільської місцевості у міста. Так, питома вага населення працездатного віку в містах є набагато вищою, ніж у селах.

Тоді як рівень старіння і частка дітей більш висока в сільській місцевості.

Демографічне навантаження, яке є узагальнюючою кількісною характеристикою вікової структури показує навантаження на суспільство непродуктивним населенням складає по області 681 на 1000 осіб населення, що нижче показника по Україні. Найвищі показники демографічного навантаження у Гощанському (927), Демидівському (875), Схема планування території регіону (870) районах. Найнижчі - у Рівненському (658), Сарненському (716), Костопільському (721) районах.



Все це загострює проблеми трудових ресурсів та соціального забезпечення населення.

Рівненська область за виробничим потенціалом відноситься до промислово - аграрних регіонів України. У виробництві валового регіонального продукту найбільшу питому вагу займають промисловість - 28,8% і схема планування території регіону господарство – 16,3%

На сьогоднішній день в області виробляється 1,6 % валового регіонального продукту країни.

Як показує проведений аналіз за останні роки в Рівненській області намітилась тенденція поступового зростання валового регіонального продукту, хоча питома вага цього показника у валовій доданій вартості України дещо знижується.

На сьогоднішній день промисловість є провідною галуззю господарського комплексу області.



За останні роки в області відбулися структурні схема планування території регіону промислового виробництва. В структурі промислового виробництва області переважає розподілення електроенергії, газу та води.

Галузями спеціалізації області є також виробництво неметалевої мінеральної продукції (18,6 %), хімічна та нафтохімічна промисловість (14,8 %), виробництво харчових продуктів (13,1%)

Промислове виробництво області характеризується нерівномірним територіальним розміщенням.

Найвищий рівень його зосередження спостерігається, у південній та центральній частині області. Індустріальний ареал сформувався в межах Рівненського району, який характеризується диверсифікованою галузевою структурою, з переважанням виробництв високо- та середньотехнологічних галузей машинобудування з високою часткою легкої та харчовою промисловості.

Для індустріального субареалу центральної частини характерним є слабодиверсифікована чи диверсифікована галузева структура із значним переважанням виробництв деревообробної та целюлозно-паперової промисловості і високою часткою виробництв харчової промисловості та будівельних матеріалів.

Північна та південна частини області є практично неосвоєними у промисловому відношенні.

Виключення складають індустріалізовані Дубенський та Здолбунівський райони, де промисловість характеризується слабодиверсифікованою галузевою структурою, значним переважанням виробництв схема планування території регіону промисловості або будівельних матеріалів з високою часткою схема планування території регіону деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, або низькотехнологічних галузей машинобудування.

Рівненщина має певний сформований тип розвитку сільськогосподарського виробництва, який відзначається доволі проблемним характером через обмеженість та невисоку якість природних ресурсів.

Окрім цього, радіоактивне забруднення північних районів області, яке відбулося внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, спричинило певні обмеження у проживанні населення на цих територіях у цілому та у веденні сільського схема планування території регіону зокрема. Виробництво продовольства певним чином стримується недостатнім потенційним попитом, який детермінується кількістю населення.

У загальному виробництві сільськогосподарської продукції України частка області становить 3,2 %, у тому числі продукції рослинництва – 3,2%, продукції тваринництва – 3,1%.

За темпами росту обсягів сільськогосподарської продукції Рівненська область займає 18 місце серед областей України.
Прогноз розвитку

Демографічний прогноз. Прогноз демографічного розвитку Рівненської області розроблен Інститутутом демографії та соціальних досліджень НАН України.

Розробка демографічних прогнозів зазвичай розробляється у кількох варіантах: при цьому реалістичний варіант грунтується на незначних змінах поточної схема планування території регіону ситуації.

Оптимістичний варіант крім особливостей демографічної ситуації враховує можливе посилення уваги урядових структур до збереження і відтворення якості населення, реальне покращення якості та доступності медичних послуг, зокрема в сільській місцевості, формування дбайливого ставлення до себе та свого оточення у кожної особи, реалізацію положень Концепції демографічного розвитку України.

За оптимістичним прогнозом до 2011 р.

спостерігатиметься невелике зменшення населення області, після чого відбудеться перехід на додатні значення загального приросту кількості населення. Найвищі значення загального приросту припадатимуть на кінець прогнозного періоду і становитимуть 3,8 тис.осіб на рік.

Загальне зростання населення за весь період становитиме 39,9 тис.осіб або 3,5%. Додатний природний приріст населення очікується вже у 2009 р., протягом 2009- 2030 рр. його щорічні значення зростуть з 0,5 до 2,9 тис.осіб. Такі показники обумовлюватимуться зростанням кількості народжених в області, що перекриватиме показники смертності. Наприкінці прогнозного періоду позитивним чинником зростання населення області виступатиме також додатний міграційний баланс. На кінець прогнозного періоду кількість мешканців області зросте до 1191,9 тис.

осіб .

Частка дітей збільшиться на 2,3 відсоткових пункти і складе на початок 2031 схема планування території регіону. 21,1% від загальної чисельності населення області. Процес старіння посилюватиметься завдяки певному зниженню смертності, частка осіб віком 60 років і старше зросте з 17,4 до 20,2% від загальної чисельності населення області. Протягом прогнозованого періоду буде спостерігатися зменшення абсолютної чисельності осіб працездатного віку, частка їх в загальній кількості населення знизиться з 59,4 до схема планування території регіону .

Зростання кількості населення відбуватимуться за рахунок збільшення чисельності міського населення (з 47,5 до 49,4%), натомість чисельність селян до кінця періоду зменшиться на 0,3%.

У розрізі адміністративних районів збільшення загальної чисельності населення відбуватиметься лише у 7 із 16 районах: суттєво зросте чисельність населення у Рокитнівському (на 24,0%), Рівненському (15,9%) і Сарненському (14,3%) районах.

Більшість адміністративних районів зазнає скорочення населення. Значне зменшення населення спостерігатиметься у Корецькому (28,3%), Демидівському (20,3%), Гощанському (15,8%), Острозькому (12,5%) і Млинівському (11,9%) районах.



У віковій структурі населення адміністративних районів кількість працездатних осіб схема планування території регіону їх частка в структурі населення зменшуватиметься, особливо міського населення.

Скорочення часток працездатного населення відбуватиметься майже в усіх районах за винятком Рокитнівського, Схема планування території регіону і Сарненського.

Найбільш відчутним зменшення осіб працездатного віку буде у Демидівському (24,8%), Гощанському (20%) і Млинівському (17,3%) районах. Триватиме процес постаріння міського населення, що характеризуватиметься збільшенням питомої ваги осіб схема планування території регіону 60 років і старші на схема планування території регіону. Водночас у схема планування території регіону місцевості рівень постаріння зменшиться на 0,9%. Зростуть абсолютні і відносні показники чисельності дітей як у міських населених пунктах, так і у сільській місцевості.

При прогнозуванні чисельності і складу населення Рівненської області був також розроблений підваріант оптимістичного прогнозу – оптимістичний варіант з додатковою міграцією.

Здійснення даного варіанту є можливим за умови збільшення чисельності населення у м. Острог за рахунок розселення працюючих на Хмельницькій АЕС.

З урахуванням цього, перспективна чисельність населення за цим підваріантом складе 1200,0тис. чол.

Чисельність населення зареалістичнимпрогнозом буде зменшуватися. Кількість населення Рівненської області за цим варіантом знизиться на 36,5 тис.осіб або 3,2% і на початок 2031 року складатиме 1115,5 тис.осіб.

Протягом усього прогнозованого періоду природний приріст залишатиметься від’ємним зі стійкою тенденцією до збільшення втрат від природного руху. Незважаючи на певне зростання народжуваності до 2015 р., смертність зростатиме більшими темпами. Тому загальне зменшення населення поглиблюватиметься, починаючи з 2016 р.: протягом другої половини прогнозного періоду щорічне зменшення населення області збільшиться на 15% і становитиме 1,5 тис.осіб на кінець 2030 р.

В результаті частка дітей у загальній чисельності населення області зросте на 0,5 відсоткові пункти і складе на кінець прогнозного горизонту 19,3%.

Населення працездатного віку зменшиться як у абсолютному так і відносному вимірі і складе на початок 2031 р. 621,3 тис.осіб або 55,7% загальної чисельності населення області.

схема планування території регіону

Продовжуватиметься процес старіння населення області: частка осіб 60 років і старше збільшиться на 2,9 пункти і на початок 2031 р.

дорівнюватиме 20,3%.

Процес зменшення чисельності населення інтенсивніше відбуватиметься у сільській місцевості схема планування території регіону 3,3% проти 3% у міських населених пунктах). Однак цей процес охопить не всі адміністративні райони. Чисельність населення Рівненського, Сарненського, Рокитнівського, Березнівського і Володимирецького районів дещо збільшиться (до 8,2%).



У віковій структурі населення адміністративних районів відбуватиметься зниження абсолютних та відносних показників осіб працездатного віку за винятком Рівненського району.

Найбільше скорочення питомої ваги населення працездатного віку відбудеться у Корецькому (на 27,5%), Демидівському (на 24,8%) і Гощанському (20%) районах. Поглиблюватиметься процес постаріння міського населення, що характеризуватиметься інтенсивним збільшенням питомої ваги осіб 60 років і старше.

Питома вага дітей зменшиться у міських населених пунктах (на 4,9%), натомість у сільській місцевості частка 0-14 річних зросте (на 6,9%).

Сільське господарство. Програмований структурний розвиток сільського господарства – це формування необхідної кількості господарств певної структури або спеціалізації.

Структура посівних площ сільського господарства області планується з врахуванням аналізу ретроспективи та наукових норм. Традиційно північні (поліські) райони області спеціалізуватимуться на м’ясо-молочному скотарстві, картоплярстві, зерновому господарстві.

Південні (лісостепові) райони – будуть займатися буряківництвом, зерновим господарством, картоплярством та молочно-м’ясним скотарством.

Необхідною є трансформація багатогалузевих господарств у спеціалізовані. Для реалізації програми структурного розвитку важливо не втручатися у процес прийняття рішень окремими підприємцями, схема планування території регіону стимулювати їх дії у руслі програмованих рішень.



Природно-ресурсний потенціал орних земель сільськогосподарських районів становить 625,6 тис. гектарів, зокрема для виробництва зерна може бути використано до 313,0 тис., технічних культур – до 31,0 тис., олійних культур – 31,0 тис., картоплі – 99,4 тис.

та овоче-баштанних – понад 31,0 тис., кормових культур – понад 136,8 тис. гектарів, що відповідатиме структурі 50:5:5:10:30 відсотків відповідно.

Виходячи з наявного природно-ресурсного потенціалу експортно-орієнтована модель розвитку сільського схема планування території регіону є і буде безальтернативною для районів Рівненської області.

В таких умовах загальна схема територіальної організації розвитку сільського господарства до 2031 р.

побудована з урахуванням внутрішньорегіональних потреб у продовольстві та попередження процесів деструкції сільськогосподарських угідь.

Рівненський, Здолбунівський та Дубенський райони будуть мати найбільше міського населення, що утворює ринковий попит, але його кількість є несуттєвою порівняно з обсягами пропозиції продукції сільського схема планування території регіону.

Сарненський промислово-транспортний район з прилеглими Володимирецьким і Костопільським районами формуватимуть попит виходячи з 117 тис. городян та низької локалізації сільськогосподарських ресурсів.

Локалізація сільськогосподарських ресурсів схема планування території регіону незначне перевищення пропозиції над попитом населення.

Слід відмітити відмінності природно-ресурсного потенціалу, локалізації сільськогосподарських ресурсів, спеціалізації сільського господарства поліських та лісостепових районів області, що необхідно враховувати при плануванні територіальної схема планування території регіону розвитку сільського господарства області.

Автомобільний транспорт.

У відповідності з «Концепцією розвитку та функціонування національної мережі транспортних коридорів в Україні» в області передбачено проходження трас транспортних коридорів:

а) що реконструюються:


  • Крітський №3 –Краківець – Львів – Рівне – Житомир – Київ.

  • Крітський №5 –Косини – Чоп – Стрий – Львів – Рівне – Сарни – Мінськ.

  • Європа-АзіяКраківець – Львів - Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Ізварине.

  • Балтійське море - Чорне море - Ягодин-Ковель-Луцьк-Тернопіль-Хмельницький –Вінниця-Умань-порти Чорного моря.

б) що намічені до будівництва:

- Балтійське море-Чорне море - Ягодин-Ковель-Луцьк-Хмельницький-Балта-Одеса.



Проектом планується створення мережі альтернативних доріг та розвиток супутньої інфраструктури уздовж транспортних коридорів (АЗС, СТО, готелі, медпункти, тощо).Передбачається удосконалення магістральної автомобільної мережі:


  • реконструкція ділянок магістральних автодоріг за параметрами І технічної категорії:

  • Київ-Чоп (ділянка –Ново-Волинськ-Гоща-Рівне) ; Ковель-Чернівці схема планування території регіону, існуючої об'їзної дороги м.Рівне (23,8 км);

  • Київ-Ковель (ділянка Коростень-Сарни-Маневичі) ; Ковель-Чернівці (ділянка Луцьк-Дубно);

  • регіональної автодороги Р-05 Городище-Рівне-Старокостянтинів на ділянці від м.Рівне до кордону з Схема планування території регіону.

    Планується зміна статусу до міжнародної автодороги за параметрами І-ІІ технічної категорії.


  • - територіальні автодороги Т-18-06 та Т-18-07 Рівне-Млинів-Берестечко-Буськ-Перемишляни, Рівне-Гоща у статус регіональної автодороги по ІІІ технічні категорії.

Намічається будівництво обхідних доріг: м.Рівне: західної ділянки об'їзної автодороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне (9,4 км) за параметрами І категорії з примиканням до а/д М-06; північної ділянки об’їзної територіальної автодороги Т-18-06 та Т-18-07 за параметрами ІІ технічної категорії; інші населені пункти: м.

Сарни, м. Дубно, м. Острог та інші.Будівництво транспортних розв'язок на різних рівнях на перетинах існуючої об'їзної дороги м. Рівне з Київським та Львівським напрямками а/д Київ-Чоп, а/д Ковель-Тернопіль з а/д Київ-Чоп.

.Для поліпшення якості обслуговування пасажирів схема планування території регіону проведення будівництва, реконструкції й ремонту автомобільних доріг - під’їздів до населених пунктів, розвиток парку рухомого складу та транспортної інфраструктури, реконструкція та будівництво автобусних станцій, збільшення кількості автобусних рейсів.

Виконання загальнодержавних та регіональних схема планування території регіону «Сільські дороги», «Шкільний автобус», тощо.

. Залізничний транспорт. Заходи з розвитку мережі залізничного транспорту намічені з урахуванням напрямків розвитку залізничних шляхів України, що плануються «Укрзалізницею».

Схемою планування території Рівненської області передбачено ровиток мережі залізничних транспортних коридорів:


  • Крітський №5 – Чоп – Стрий – Львів – Рівне – Сарни – Мінськ.

  • Європа-Азія – Мостиська – Львів – Здолбунів – Козятин – Фастів - Знам’янка - Дніпропетровськ - Красна Могила.

  • Балтійське море-Чорне море –Ягодин-Ковель-Здолбунів-Шепетівка-Козятин- Жмеринка-Одеса

Модернізація схема планування території регіону та реконструкція діючої лінії для реалізації швидкості схема планування території регіону 140-160 км\годину: Ківерці-Рівне-Здолбунів-Шепетівка; Антонівка-Зарічне, Сарни-Удрицьк, електрифікація напрямків: Рівне-Лунінець, Ковель-Сарни-Олевськ (із будівництвом другої головної колії).

Повітряний транспорт.

Проектом передбачається:


  • будівництво вантажно-митного терміналу з розвиненою авіаційно-технічною базою схема планування території регіону обслуговування авіаційної техніки.

  • реконструкція аеровокзального комплексу з митним пунктом контролю;

  • подальший розвиток мережі повітряних ліній у місцевому та міжнародному сполученнях

  • створення умов щодо відновлення роботи «малої авіації» - сільгоспавіації, санітарної авіації.

Крім того намічається розміщення гелікоптерних площадок у населених пунктах: Рівне, Дубно, Сарни.
Планувальна структура області

Розвиток планувальної структури області, системи розселення, транспортної мережі передбачається:

- за рахунок підвищення статусу планувальних осей та вузлів, що сформувалися,

- внаслідок створення нових, додаткових напрямків та вузлів та їх поєднання із вже сформованою планувальною структурою.

Подальшому розвитку планувальної структури Рівненської області сприятиме будівництво та розвиток національної мережі міжнародних транспортних коридорів як планувальних вісей першого рівня - міжнародний транспортний коридор «Балтійське море - Чорне море», перспективна траса якого перетинає в меридіональному напрямку південно – західну частину області; міжнародні транспортні коридори «Критський №5», «Критський № 3», «Європа-Азія» траси яких зосереджені в центральних та північних районах області.



Планувальні осі другого рівня формуються міжнародною автомобільною дорогою Київ-Ковель (М-07) та національною автомобільною дорогою Схема планування території регіону (Н-22), що перетинають північну та центральну частини області в широтному напрямку.



В місцях перетину основних транспортних зв'язків передбачається формування та розвиток головних планувальних вузлів ( планувальних центрів) області: Рівне, Дубно, Сарни. Планувальні вузли другого рівня формуються центрами адміністративних районів.

На території області формуються три планувальні райони


  • Центральнийз центром в м.

    Рівне та моноцентричною структурою схема планування території регіону


  • Північний - з центром схема планування території регіону м. Сарни,

  • Південний - з центром в м. Дубно та моноцентричною структурою центру

Система розселення

Виходячи із завдань сталого розвитку населених пунктів, з урахуванням адміністративно-територіального розподілу України передбачається розвиток систем розселення різного рівня.



1. В межах Рівненської області формуються 7 міжрайонних систем розселення (МРСР):

До Рівненської МРСР (центр – м. Рівне), входять місто Рівне, Березнівський, Костопільський, Гощанський, Корецький, Здолбунівський, Острозький та Рівненський райони.



Чисельність населення на проектний період –664,0тис. чоловік, територія -7,3 тис.км2;

Дубенська МРСР формується на базі Млинівського, Дубенського, Радивилівського, Демидівського районів та м. Дубно. Чисельність населення на проектний період –164,0тис. чоловік, територія -3,327 тис. км2;

Сарненська МРСР - (центр – м.

Сарни), до якої схема планування території регіону місто Кузнецовськ, Сарненський, Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський та Зарічненський райони.

Чисельність населення на проектний період –372,0тис.

схема планування території регіону територія -9,511км2;

2. На основі адміністративних районів формуються 17 районних системи розселення.

Розвиток туристично-рекреаційної системи

Перспективна порогова рекреаційна ємність внутрішнього ландшафтного ресурсу складає 1,5 млн.

осіб відпочиваючих, що дає можливість прийняти на відпочинок відпочиваючих з інших областей України.

1.На основі оцінки природно-рекреаційного потенціалу формуються 2 курортно - рекреаційні зони:

Гутівська курортно-рекреаційна зона

Степанська курортно-рекреаційна зона
2. Виділення 17 рекреаційних зон


І.

Костопольсько-Клеванська рекреаційна зона


Олександрійсько-Клеванська підзона (Рівненський, частково Костопільський райони)

Костопільська підзона (Костопільський район)

ІІ. Гутівська курортно-рекреаційна зона (Костопільський район)

ІІІ.

Хрінницько-Млинівська рекреаційна зона


Хрінницька підзона (Демидівський район)

Млинівська підзона (Млинівський район)

ІV.

Дубенська рекреаційна зона


Ясинівська підзона (Дубенський район)

Смизька підзона (від Смига) (Дубенський район)

Мильчівська підзона (від Мильча) (Дубенський район)

V.

Радивилівська рекреаційна зона

(Радивилівський район)


VI. Острозько-Здолбунівська рекреаційна зона

Острозька підзона (Острозький район)

Здолбунівська підзона (Здолбунівський район)

VII.

Гощанська рекреаційна зона (Гощанський район)


VIII. Корецько-Соснівська рекреаційна зона

Соснівська підзона (Березнівський район)

Корецька підзона (Корецький район)

IX. Березнівська рекреаційна зона

(Березнівський район)

Х. Степанська курортно-рекреаційна зона

Степанська курортна підзона (Сарненський район)

Степанська рекреаційна підзона (Сарненський район)

ХІ.

Сарненська рекреаційна зона (Сарненський район)


ХІІ. Рокитнівська рекреаційна зона

(Рокитнівський район)

ХІІІ. Дубровицька рекреаційна зона

(Дубровицький район)

XIV.

Воронківська рекреаційна зона

(Володимирецький район)


XV. Більсько - Вольська рекреаційна зона

(Володимирецький схема планування території регіону. Зарічненська рекреаційна зона

(Зарічненський район)

XVII.

Грушівська рекреаційна зона

(Березнівський район)



Передбачається збільшення схема планування території регіону рекреаційно-оздоровчих установ в 6 разів,
установ дитячого відпочинку в 6,7 разів.
3.

Формуються 2 туристичні зони - Північна та Південна.

Північна туристична зона маєдостатньо високий туристичний потенціал рекреаційного спрямування, але радіаційне забруднення території стримує розвиток туризму, оскільки потребує особливого режиму відвідувань та обмеженої кількості відпочиваючих.

Однією з головних передумов розвитку туризму та рекреації є розбудова, облаштування існуючих та введення в дію нових прикордонних переходів.



Існує ряд територій області з рекреаційним потенціалом, які перетворюються на зони, що не рекомендуються для відпочинку – північна частина Дубровицького району (р. Горинь), північно-західна частина Зарічненського та Володимирецького районів.

В Північній туристичній зоні пропонується організація 4 туристичних підзон :


  1. Коспопільсько-Березнівської туристичної підзони

  2. Володимирецької туристичної підзони

  3. Сарненської туристичної підзони,

  4. Рокитнівської туристичної підзон,

В туристичних підзонах схема планування території регіону розвиток лікувально-оздоровчого, екологічного, спортивного, мисливського, автомобільного, сільського видів туризму.

Південна туристична зона спеціалізується на обслуговуванні історико-культурного, релігійного, сентиментального науково-пізнавального та оздоровчого туризму.

Найбільшу цінність для масових туристичних потоків являють такі історичні міста як Рівне, Дубно, Острог, Корець.

В Південній туристичній зоні пропонується організація 3 туристичних підзон


  1. Рівненсько-Корецької туристичної підзони,

  2. Острозької туристичної підзони

  3. Дубенської туристичної підзони


Функціонально-планувальна організація території області.

За результатами комплексної оцінки території області, концентрації промисловості і її спеціалізації, характеру розселення, рівню урбанізації, щільності магістральної мережі, наявності і потужності інженерних комунікацій на території області сформовані територіально-планувальні зони, що визначають види переважного використання території – містобудівного розвитку (зона урбанізації), сільськогосподарського використання, оздоровчого й туристско- рекреаційного використання.

I.

Зона переважно містобудівного розвитку ( зона урбанізації)

Площа зони складає біля 20% території області.

В межах зони урбанізації виділяються підзони урбанізації.
1.1 Південна (Рівненська) підзона урбанізації.Площа підзони складає біля 59 % зони урбанізації та представлена обласним центром, територією Рівненського, м.Дубно, Дубенського, Млинівського, Здолбунівського, Гощанського, Костопільського, Березнівського районів.

Центр – м.Рівне

В межах подзони

- продовжує формування Рівненсько-Здолбунівськийта Дубенський промисловий вузол,

- виділяються території розвитку окремих метрополітарних (фінанси, наука, виставкова діяльність тощо) видів діяльності (м.Рівне, м.

Дубно);

- території із пріоритетним розвитком логістичних центрів (території в зоні впливу транспортного коридору «Критський № 3», «Критський № 5», «Європа-Азія», «Балтійське схема планування території регіону море» в межах Костопільського, Березнівського, Схема планування території регіону, Здолбунівського, Дубенського районів).

- формуються території інфраструктури короткочасного відпочинку та культурно-пізнавального туризму.( м. Рівне, м.Дубно )

1.2 Північна (Сарненська) підзона урбанізації - представлена м.

Сарни, Дубровиця, смт Клесів та, частково, територією Сарненського та Дубровицького районів.

В межах підзони:

- формується Сарненсько-Дубровицький промислоий вузол,

- території з пріоритетним розвитком логістичних центрів складування, доробки та сортування вантажів (території в зоні впливу транспортного коридору «Критський № 5» в межах Сарненського та Дубровицького районів);

- території з пріоритетним розвитком центрів складування та переробки сільськогосподарської сировини (території в зоні впливу міжнародної магістралі М-07 в межах Сарненського району).



- формуються території інфраструктури короткочасного схема планування території регіону та культурно-пізнавального туризму – (м. Сарни, Дубровиця)

1.3 Виділяються підзони очагової урбанізаціїв межах Корецького, Острозького, Радивилівського, Рокитнівського, Володимирецького, Зарічненського районів

1.3.1 Корецька підзона урбанізації – ( м.

Корець та, частково, територія Корецького району)

В межах зазначеної підзони

- формується Корецький промисловий центр ( ядро промислового зростання),

- формуються території з пріоритетним розвитком логістичних центрів складування, доробки, сортування вантажів та центрів складування та переробки сільськогосподарської сировини ( території в зоні впливу транспортного коридору «Критський №3»«Європа-Азія»).

1.3.2.

Острозька підзона урбанізації – (м. Острог та, частково, територія Острозького району).

В межах зазначеної підзони

- формується Острозький промисловий центр ( ядро промислового зростання),

- території з пріоритетним розвитком метрополітарних видів діяльності (фінанси, наука, виставкова діяльність, науковий конгресний туризм, тощо)

- розвиток інфраструктури туризму.

1.3.3.

Радивилівська підзона урбанізації – схема планування території регіону. Радивилів та, частково, територія Радивилівського району)

В межах зазначеної підзони

- формується Радивилівський промисловий центр ( ядро промислового зростання),

- формуються території з пріоритетним розвитком логістичних центрів складування, доробки, сортування вантажів ( території в зоні впливу транспортного коридору «Критський № 3»«Критський № 5»«Європа-Азія»),

- території з пріоритетним розвитком метрополітарних видів діяльності (фінанси, наука, виставкова діяльність, науковий конгресний туризм, тощо)

- розвиток інфраструктури туризму.

1.3.4.

Рокитнівська підзона урбанізації – (смт Рокитне та прилегла територія Рокитнівського району).

В схема планування території регіону зазначеної підзони

- формується перспективний Рокитнівський промисловий центр ( ядро промислового зростання),

- формуються території з пріоритетним розвитком логістичних -центрів схема планування території регіону, доробки, сортування вантажів (території в зоні впливу міжнародної магістралі М-07 та залізниці напрямку Олевськ-Ковель),

- передбачається розвиток інфраструктури туризму.

1.3.5.

Кузнецовська підзона урбанізації – (м. Кузнецовськ, смт Володимирець та прилеглу територію Володимирецького району.)

В межах зазначеної підзони

- формується перспективний Кузнецовський промисловий вузол (у складі існуючого Кузнецовського, спеціалізованого на виробництві електроенергії та продуктів харчування, та перспективного Жолудського промислових центрів);

- формуються території інфраструктури короткочасного відпочинку.

1.3.6.

Зарічненська підзона урбанізації – (смт Зарічне та прилеглу територію Зарічненського району).

В межах зазначеної схема планування території регіону формується перспективний Зарічненський промисловий центр (ядро промислового зростання);

формуються території інфраструктури короткочасного відпочинку та прикордонного співробітництва.

Окрім того, в межах населених пунктів із значним туристичним потенціалом, формуються території інфраструктури короткочасного відпочинку та культурно-пізнавального туризму.

II.

Території переважно оздоровчого та туристично-рекреаційного використання- формуються на базі об'єктів природно-заповідного фонду, курортних та рекреаційних територій та природних ландшафтів:

- в південній частині областіна території Острозького, Дубенського, Здолбунівського районів, де пріоритетним є розвиток інфраструктури короткочасного відпочинку та туризму;

- в західній схема планування території регіону області,вздовж узбережжя Хрінницького водосховища, на території Демидівського, Радивилівського районів, Млинівського районів, де пріоритетним є розвиток культурно-пізнавального, сільського, лікувально-оздоровчого, екологічного видів туризму;

- в центральній частині областіна території Рівненського, Костопільського, Березнівського, Сарненського районів, де пріоритетним є розвиток лікувально-оздоровчого, екологічного видів туризму;

- впівнічній частині областіна території Сарненського, Володимирецького, Зарічненського, Дубровицького, Рокитнівського районів пріоритетним є розвиток інфраструктури короткочасного відпочинку.

- локальними рекреаційними зонами на території всіх районів області, де пріоритетним є розвиток інфраструктури короткочасного відпочинку, культурно-пізнавального туризму.

У межах зони природних ландшафтних коридорів рекомендується зменшення антропогенного навантаження на природне середовище, відтворення ландшафтів.

III.

Території переважно сільськогосподарського використання (зона сільського господарства) складають біля 24% території області.

Межі зони поширюються на територію західної та східної частини Зарічненського району, центральну частину Дубровицького району, північну схема планування території регіону Сарненського району, південну частину Володимирецького району, північно-західну та південно-східну частини Костопільського району, майже всю територію Гощанського району, західну частину Корецького району, Рівненський, Млинівський, Радивилівський райони, окремі частини Березнівського, Острозького, Дубенського та Здолбунівського схема планування території регіону розвитокагропромислового комплексу на основі товарного сільського господарства;

- розвиток сільського господарства приміського типу (вирощування овочів, птахівництво) для обслуговування туристичних та рекреаційних зон;

- розвиток центрів складування та переробки сільськогосподарської сировини.

  1   2   3


Схожі:

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org

ua.convdocs.org
Источник: http://ua.convdocs.org/docs/index-151259.html

Copyright © 2018